УС

Педагог-організатор у школі планує і організовує позаурочну навчально-виховну роботу з дітьми, підлітками, молоддю. Вивчає індивідуальні особливості учнів, сприяє розвитку їх здібностей, талантів, навичок самодіяльності, самоврядування, організації змістовного дозвілля і відпочинку. Вживає заходів щодо попередження бездоглядності та правопорушень серед неповнолітніх, пропагує здоровий спосіб життя. Співпрацює з педагогами школи, батьками учнів та позашкільними установами і організаціями.
    Настановленням та особистим прикладом педагог-організатор повинен утверджувати повагу до принципів справедливості та загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, працелюбства, поміркованості і інших доброчинностей. Зобов’язний додержуватися педагогічної етики, використовувати у своїй професійній діяльності лише гуманістичний підхід до виховання школярів.
     Керуючись вищезазначеними посадовими обов’язками, я як педагог-організатор уже впродовж 10 років намагаюся створювати у нашій школі усі сприятливі умови для різностороннього розвитку учнів. 
     Визначаю такі основні напрямки роботи педагога-організатора:
  • координація діяльності шкільного органу учнівського самоврядування  –  шкільного парламенту(5-9кл.) та дитячої гри-подорожі "Первоцвіт"(1-4 кл.);
  • проведення тематичних, правовиховних лінійок;
  • організація  змістовного  позаурочного дозвілля та відпочиноку учнів у формі тематичних вечорів, тематичних дискотек, презентацій, флеш-мобів, виступів агітбригад, конкурсів, виставок, змагань тощо;
  • залучення     учнівського    колективу    до   участі  у  благодійних  акціях, доброчинних заходах, волонтерській діяльності;
  • максимальна   увага  національно-патріотичному   вихованню    школярів: вихованню  любові та поваги до Батьківщини, державної символіки, рідної мови, пісні, народних традицій, звичаїв, свят;
  • пропаганда здорового способу життя та дбайливого ставлення до власного здоров’я;
  • превентивна робота з метою попередження негативних проявів у поведінці дітей та підлітків;
  • надання консультативної допомоги класним керівникам у організації культурно-масової роботи з учнями;
  • вивчення та впровадження інноваційних форми і методів виховної роботи, використання нетрадиційних, сучасних підходів до організації діяльності.
    Усвідомлення суспільної значущості своєї праці – не порожні слова. На мою думку – це могутня передумова розвитку педагогічної творчості, зростання педагогічної відповідальності, активності, ініціативності, сміливості в прийнятті педагогічних рішень.
     Відомий педагог Василь Сухомлинський писав про гармонію трьох понять в педагогічній праці: «треба», «важко» і «прекрасно». З цих трьох мені, як педагогу, доволі часто близьке поняття «важко». Але так вже влаштована людина, що важче легшає, коли зрозуміло, в ім’я чого воно – це важче – робиться. 
    «Сьогодні діти – завтра народ»,  –  саме ці слова В.О.Сухомлинського повною мірою розкривають головну мету, ідею навчально-виховного процесу в школі в цілому та допомагають мені як педагогу-оргнізатору спрямовувати педагогічну діяльність у правильному напрямку – вихованні гідних громадян, справжніж патріотів України, чесних, добрих, справедливих людей, завзятих лідерів та яскравих особистостей.
Заохочення громадян до активної реальної участі в процесах управління громадським життям потрібно формувати, починаючи зі шкільного віку.Саме в шкільному віці усвідомлення своєї участі у вирішенні важливих справ громадського життя є основою подальшої активної позиції у дорослому житті. Однією із форм залучення школярів до громадського життя є їхня участь в учнівському самоврядуванні.Серед безлічі дитячих занять у навчальному закладі важливе місце займає учнівське самоврядування. Учнівське самоврядування, яке, забезпечуючи участь усіх школярів в управлінні справами колективу свого класу та школи, стає моделлю елементів дорослого життя, формою усвідомлення подальшої активної життєвої позиції.
Самоврядування це –
· Метод організації дитячого колективу, який забезпечує формування відносин відповідальної залежності в колективі та організаторських рис окремої особистості;
· Наслідок педагогічного управління дітьми з боку дорослих;
· Принцип організації життя дитячого колективу;
· Діяльність, яка здійснюється самими дітьми, включаючи постановку мети, її розробку та спрямована на вдосконалення колективу і кожної особистості зокрема.
«Перетворити процес виховання на радість» - таке завдання поставив перед собою шкільний парламент, який є органом учнівського самоврядування у нашому навчальному закладі, метою діяльності якого є:
-Розвиток навичок творчого вирішення завдань, створення позитивної мотивації та зацікавленості учнів;
-Формування вміння мислити, узагальнювати 
-Використання нових інноваційних технологій у виховній роботі.
Наше самоврядування є самоврядуванням учнівським. Його творять всі учні школи і тільки вони. Зміст виховної роботи складається не з безплідних розмов з дитиною, а із створення таких життєвих ситуацій, в яких проявляються кращі риси особистості.

Завдання учнівського самоврядування

 Сприяти навчальній та творчій діяльності учнів.
Формувати особистість з глибоко усвідомленою громадською позицією.
Забезпечення захисту прав і інтересів учнів.
Формування ініціативної, здатної приймати нестандартні рішення особистості.
Створення широкого поля можливостей для самореалізації школярів в конкретних справах.
Виховання почуття власної гідності.
Відвертати дітей від асоціативних форм поведінки.
Учні планують дитяче дозвілля, навчаються самостійно мислити, аналізувати, приймати рішення, думати не лише про себе, а й про тих, хто поряд, поважати їх та їхні права. У школярів виховується почуття патріотизму, відповідальності, громадянської свідомості та активності.Важливо ,що самостійна діяльність дітей не закінчується на проведенні конкурсів та дискотек, хоч це служить розвитку відповідальності за доручену справу, а з’являються і організовуються учнями нові форми роботи, як от:
§ рейди – перевірки санітарного стану класів,
§ озеленення класних кімнат,

§ волонтерські проекти;

§ участь у благодійних акціях.
Адже діти розвиваються не тільки під час навчання ,але й в ході виконання різноманітних доручень, беручи участь у різних видах діяльності, де вчаться пізнавати життя. Коли ініціатива належить дітям, вони беруть активну участь у процесі прийняття рішень, але під керівництвом дорослих. Лише через особисту участь вони можуть розвинути власні здібності і навички, сформувати життєві цілі, самоствердитись і самореалізуватись, а допомогти їм – наше завдання, завдання всього педагогічного колективу.
Діяльність органів учнівського самоврядування є однією з важливих умов залучення учнів до громадської діяльності, для налагодження демократичних стосунків між учнями та адміністрацією школи, для активізації учнів у формуванні навчального – виховного процесу, для створення умов для розкриття творчого потенціалу учнів, сприяння їх інтелектуальному, культурному, духовному, фізичному розвитку, для захисту і реалізації прав та свобод учнівської молоді.
Таким чином, позаурочна виховна діяльність є важливим фактором формування фізичного, психічного, соціального і духовного здоров'я школярів. Вона створює необхідні умови для розширення і поглиблення досвіду спілкування і взаємин дітей, становлення тих якостей і властивостей, які притаманні здоровій людині. Крім того, під час діяльності дитина вчиться безконфліктно взаємодіяти з однолітками, розвиває комунікативні навички, самореалізується в колективі.
Шкільний парламент завжди намагається зробити позаурочний час школярів змістовним, насиченим та цікавим!
Роботу учнівського самоврядування можна назвати ефективною. Залучення школярів до участі в управлінні шкільним життям забезпечує розвиток ініціативи, вчить учнів приймати нестандартні рішення, критичного аналізу подій, умінню відстоювати власну позицію.
Формувати дитину як особистість, розвивати вічні цінності, відповідальність за те, що відбувається навколо.
Учнівське самоврядування забезпечує формування здібностей, властивостей психіки, які дозволять повною мірою реалізувати себе у майбутній професії, громадському житті, сім’ї.
Координатором роботи шкільного парламенту в нашій школі є педагог організатор. Завдяки злагодженій роботі учнівського парламенту, координатора, педагогічно колективу члени учнівського парламенту стали активними учасниками різноманітних акцій та волонтерського руху.

Принцип дії педагога-організатора щодо учнівського самоврядування акумульований у формулі:

"Радь! Пропонуй!
Показуй перспективи зростання!
Зацікавлюй! Довіряй! Аналізуй!
Давай дітям можливість виявити ініціативу!

Але не "натискай"!"


Нормативні документи

статут учнівського самоврядування


П Р О Е К Т "ВИБОРИ  ПРЕЗИДЕНТА ШКОЛИ "
Рабешко О. " Навчання лідерів"

Презентація учнівського самоврядування


Немає коментарів:

Дописати коментар