| Адаптація п’ятикласників⇰ | |
Превентивна робота у школі – запорука формування і
розвитку фізично та
морально здорової молодої особистості
План
Термін
превенція походить від пізньолат. Praeventio – випереджаю, попереджаю та від
англ. Prevention – попередження, запобігання. У праві превентивними називають
профілактичні та інші заходи, спрямовані на запобігання злочинам та
правопорушенням, і виділяють два види превенції:
• загальна – попередження скоєння правопорушень багатьма особами;
• приватна
(спеціальна) – попередження скоєння правопорушень однією особою або дійсним
правопорушником.
Проблема
превентивності завжди була і є пріоритетною в системі психолого-педагогічних,
медичних, правових, соціологічних досліджень у різних країнах світу. В Україні
ця проблема сьогодні відчувається особливо гостро, оскільки молодь формується у
важких умовах політичних, економічних суперечностей, нестабільності соціальних
процесів, високій криміногенності суспільства.
Як зазначається
в Концепції превентивного виховання дітей і молоді, превентивне виховання має
бути цілеспрямованою системою заходів економічного, правового,
психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-просвітницького
характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних установок,
запобігання шкідливим звичкам, скоєнню правопорушень та злочинів, попередження
суїцидів та формування навичок безпечних статевих відносин.
Система превентивного виховання будується на теоретико-методологічних
засадах особистісно орієнтованого гуманістичного підходу до особистості у
відповідності з Законом про освіту, змістом виховання у національній школі, на
основі Конвенції про права дитини, міжнародних актів і рекомендацій щодо
становища дітей та молоді, положень Національної програми “Діти України”,
національних програм протидії зловживанню наркотичних засобів, профілактики
захворюваності на СНІД, боротьби зі злочинністю тощо.
Існують поняття превентивного виховання та превентивної роботи. Вони, на
перший погляд тотожні, але де в чому різняться.
Превентивне виховання – це комплексний цілеспрямований вплив всього
суспільства на фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток молодої
особистості, вироблення в неї імунітету до негативних впливів соціального
оточення, а також це профілактика і корекція асоціальних проявів у поведінці
дітей та молоді, правова допомога і захист.
У
превентивному вихованні дітей та молоді важливою є взаємодія сім’ї, школи та
громадськості. Постійна співпраця цих суспільних інституцій забезпечує
стійкість і стабільність виховного процесу, сприяє усуненню
психолого-педагогічних порушень соціальної адаптації неповнолітніх.
Превентивна
робота, зокрема в школі, – це система конкретних профілактичних дій педагогів
із метою запобігання появи негативних звичок, рис характеру, проявів
асоціальної поведінки у дітей та підлітків, а також організація належного
догляду за їх життєдіяльністю.
Основними напрямками превентивної роботи у школі є:
Щодо методів
роботи, то найефективнішими у цьому напрямку можна вважати наступні добре
відомі педагогам методи:
Розглянемо детальніше основні напрямки превентивної роботи в школі.
У
цьому аспекті варто розглянути дві основні категорії школярів, які є у групі
найбільшого ризику: учні з девіантною поведінкою та учні, схильні до
правопорушень.
Девіантна
поведінка (від лат. Deviation – відхилення) – це система дій і вчинків людей,
що суперечить соціальним нормам або вказаним у суспільстві шаблонам і стандартам
поведінки.
Суть
девіантної поведінки як форми соціальної дезадаптації полягає в тому, що людина
не дотримується соціальних норм, вибирає відмінний від вимог норм варіант
поведінки в тій чи іншій ситуації, що веде до порушення взаємодії особистості
та суспільства, особистості та групи.
В основі
девіантних відхилень у поведінці переважно лежить конфлікт інтересів,
цінностей, розбіжність потреб, деформація засобів їх задоволення, помилки
виховання, життєві невдачі та прорахунки.
Важливо
пам’ятати, що дітей з девіантною поведінкою не потрібно одразу ж автоматично
відносити до категорії схильних до правопорушень. Адже такими можна вважати тих
неповнолітніх, які вже хоча б раз скоїли адміністративне або кримінальне
правопорушення, і мають схильність до їх повторного скоєння. Хоча, як свідчить
практика, неконтрольована девіантна поведінка часто призводить до несвідомого
або, навіть, свідомого протиправного вчинку з боку дитини.
Щодо учнів,
схильних до правопорушень, варто в першу чергу зауважити, що криміногенність
молоді загалом висока в усьому світі. Скажімо, за даними ООН до 30% молоді бере
участь у протиправних діях, а 5% скоюють серйозні правопорушення. Характерною
ознакою злочинності неповнолітніх в Україні є те, що 40% правопорушень має
організований, груповий характер.
Як показує
практика, формування в дітей позитивного чи негативного досвіду починається із
сім’ї. Дослідження причин правопорушень неповнолітніх свідчить, що у 60-80%
випадків механізм протиправної поведінки був “запущений” недоліками сімейного
виховання.
Найбільш типовими помилками сімейного виховання є:
Умови
сімейного виховання дитини відбиваються на всьому її житті і служать відправним
моментом формування особистості. Сім’я, з точки зору пред’явлених до неї вимог,
повинна максимально забезпечувати адаптацію дітей до умов суспільного життя, а
також підготувати ґрунт для прийняття дитиною соціальних норм, тобто вона перша
включається у вирішення завдань соціалізації індивіда. Але проблема полягає в
тому, що сучасна сім’я часто не бажає, не вміє чи неспроможна правильно
виховувати дітей. Тому школа, налагоджуючи контакт і постійну взаємодію з
сім’єю, повинна допомагати у розв’язанні цієї проблеми.
Розуміючи
важливість даної роботи, педагоги повинні прагнути налагодити тісну співпрацю з
батьківською громадськістю. Найпоширенішими формами такої взаємодії є
відвідування учнів вдома з метою ознайомлення з умовами проживання і виховання
дитини, що дає можливість раннього виявлення неблагополучних сімей; проведення
тематичних батьківських зборів, індивідуальних консультацій; підтримання
постійного контакту з батьками через учнівські щоденники, телефонним зв’язком.
У роботі з
учнями, схильними до правопорушень, найбільш результативним є особистісно
зорієнтований підхід. Він передбачає щоденну цілеспрямовану планомірну роботу
класного керівника з такими учнями та їх батьками. Індивідуальна робота з
учнями включає різні форми та методи: бесіди, відвідування учнів удома,
зустрічі з представниками правоохоронних органів, залучення до участі в
позакласному житті. Особливо ефективними методичними прийомами корекційної
роботі з учнями, схильними до правопорушень, є власний позитивний приклад,
дискутування, заохочення, створення проблемних ситуацій, у процесі вирішення
яких учень вимушений дотримуватись певних моральних норм.
Вкрай
важливою є превенція у напрямку формування навичок здорового способу життя,
дбайливого ставлення до власного здоров’я.
Протягом
останніх десятиріч в Україні фіксується істотне погіршення стану здоров’я
населення, що відображається у зростанні рівня захворюваності, смертності та
скороченні тривалості життя. Не сприяє збереженню здоров’я молоді й високий
рівень вживання спиртних напоїв, тютюнопаління, вживання наркотичних речовин,
проблема здорового харчування, комп’ютерна залежність.
Стан
здоров'я людини залежить не тільки від біологічних факторів, навколишнього та
соціального середовища, а й від того, чи становить власне здоров’я людини для
неї цінність.
Сучасна
учнівська молодь вважає здоров’я важливою цінністю свого життя. Проте на
запитання, які чинники негативно впливають на їх власне здоров’я, більшість
віддає перевагу стану навколишнього середовища. Це можна пояснити недостатньою
поінформованістю про інші необхідні складові здоров’я, регулярним публічним
обговоренням наслідків техногенних аварій та інших екологічних негараздів.
Водночас такі відповіді можуть свідчити про прагнення молодих людей перенести власну
відповідальність за підтримання власного здоров'я на зовнішні, мало залежні від
конкретної людини, чинники.
В трійці
найпоширеніших причин погіршення здоров’я за версією дітей та підітків
також опинилися шкідливі звички та психологічна напруга.
Враховуючи
вищезазначені результати опитувань, педагогам варто проводити роботу в напрямку
формування бережливого ставлення до здоров’я у дітей і підлітків,
використовуючи саме превенцію, тобто попередження про ті чи інші негативні
наслідки шкідливих звичок, нездорового харчування, неправильного сну та
відпочинку, коп’ютерної залежності, відсутності мінімальних фізичних
навантажень тощо. Варто звертати увагу школярів і на їх емоційно-психологічний
стан, моральне здоров’я, збагачення внутрішнього світу та духовний розвиток.
Превентивна
робота тісно пов’язана з правовиховною роботою, зокрема, з формуванням правових
знань та правової культури школярів.
Побутує
думка, що інформацію про суспільні вимоги, норми та закони учні отримують на
уроках правознавства лише у старших класах. Але основи правових знань діти
отримують і в початковій школі, вивчаючи предмет «Я і Україна» («Громадянська
освіта»).
Крім цього з
метою правового виховання учнів в школі варто організовувати тижні чи місячники
правових знань, в рамках яких проводити різноманітні бесіди, круглі столи,
конференції, брейн-ринги, зустрічі з працівниками правоохоронних органів та
соціальних служб, відеолекторії, виставки, конкурси на правову тематику.
Починаючи з
молодших класів потрібно ознайомлювати учнів з основними тезами «Конвенції ООН
про права дітей», «Конституції України», «Кримінального кодексу» та інших
важливих правових та нормативних документів. Це не лише розширить багаж
правових знань школярів, а й сприятиме формуванню стійкого життєвого принципу:
бути законослухняними громадянами, знати свої права, але не забувати про
обов’язки.
Підсумовуючи
все вищезазначене, можна зробити висновок, що превентивне виховання дітей та
підлітків, а саме правильно організована, цілеспрямована та систематична
превентивна робота у школі дає можливість запобігати конфліктам в учнівських
колективах, появі шкідливих звичок, проявів асоціальної поведінки у дітей та
підлітків, і тим самим сприяти формуванню і розвитку фізично та морально
здорової молодої особистості.
В
цілому варто постійно наголошувати дітям на одному з найголовніших засобів
превенції, який в тій чи іншій мірі є у кожного, – власному сумлінні.
Підтвердженням цьому є слова відомого вченого Чарльза Дарвіна: «Людина відмінна
від тварини мораллю, каяттям і почуттям обов’язку. А ще – мукою, яку вона
відчуває, відкинувши все це убік»
До вас, дорослих, хто має справу з дітьми, звертаємось!
Погляньте на себе, оцініть своє ставлення до дитини, свою власну
поведінку, свої методи впливу. Спробуйте побудувати їх за такими принципами:
1.Не нав’язуйте себе нікому, зокрема й дітям, яких ви хочете
навчати.
2.Уникайте, спілкуючись із дітьми, тих способів чи форм впливу,
які викликають у них протест чи негативну реакцію.
3.Якщо не знаєте, що робити – зупиніться!
4.Уникайте виявлення неприязні до дітей і стримуйте свої
негативні емоції під час занять з ними.
5.Не фіксуйте увагу дітей на промахах.
6.Дотримуйтесь принципів рівності і співпраці з дітьми.
7.Давайте якісні оцінки, якщо не можете від них відмовитись.
8.Не порівнюйте дітей з будь-ким у невигідному світлі, не ставте
нікого в приклад.
9.Не виявляйте своїх надмірних симпатій та уваги до дітей.
10.Використовуйте різні форми невербальної підтримки дитини –
посмішку, підбадьорюючий жест тощо.
11.Дотримуйтесь принципів «не зашкодь» і «золотої
середини».
Кодекс щодо захисту дітей від жорстокого поводження в мережі інтернет та інтернет-ресурсах⇨
|
Чи знаєш ти своїх однокласників?
1. Хто з учнів у класі тобі найбільше подобається і чому?
2. Хто подобається менше і чому?
3. Хто в класі ділиться з тобою своїми думками, переживаннями, спілкується з тобою?
4. Хто в класі відвертається від тебе, не хоче з тобою спілкуватись?
5. Хто з однокласників любить працювати?
6. Хто з однокласників з інтересом
навчається, має хороші оцінки, поглиблює знання?
7. Хто з однокласників багато читає, цікавиться мистецтвом, релігією, бере участь у художній самодіяльності?
8. Хто з однокласників байдужий до навчання?
9. Хто часто вступає в конфлікти?
10. Хто ніколи ні з ким не сварився?
АНКЕТА ДЛЯ УЧНІВ
1.Чи відчуваєш ти себе громадянином України?
А. так
Б. скоріше так, ніж ні
В. ні
Г. скоріше ні, ніж так
2.Чи обов’язково відчувати гордість за успіхи держави та біль за невдачі?
А. так
Б. скоріше так, ніж ні
В. ні
Г. скоріше ні, ніж так
3. Чи хотів би ти мати інше громадянство?
А. так
Б. скоріше так, ніж ні
В. ні
Г. скоріше ні, ніж так
4. Чи пов’язуєш ти своє майбутнє з майбутнім України?
А. так
Б. скоріше так, ніж ні
В. ні
Г. скоріше ні, ніж так
5. Україна – країна для українців?
А. так
Б. скоріше так, ніж ні
В. ні
Г. скоріше ні, ніж так
6. Чи відмовився б ти від головних демократичних прав і свобод на користь матеріального благополуччя?
А. так
Б. скоріше так, ніж ні
В. ні
Г. скоріше ні, ніж так
7. Чи цікавить тебе політичне життя країни?
А. так
Б. скоріше так, ніж ні
В. ні
Г. скоріше ні, ніж так
8. Чи діють у твоїй школі органи самоврядування?
А. Так
Б. Ні
В. Важко відповісти
9. Які життєві цінності ти вважаєш головними?
10.Що означає бути патріотом своєї країни?
Анкетування про задоволення перебуванням у школі та рівне ставлення
Відповіді на питання анонімні. Ніхто не знає хто ти, коли ти відповідаєш на питання. Будь-ласка, відповідай щиро та сприймай питання серйозно. Не поспішай коли ти відповідаєш на питання. Якщо є щось, про що ти хочеш поговорити з кимось після заповнення анкети, ти можеш звернутися до ___________________________________. Ти також можеш поговорити зі своїм керівником чи з кимось іншим з дорослих у школі, якому/якій ти довіряєш. Всі дали обіцянку про мовчання.( Якщо в школі є до кого зверутися)
1. Я є
o хлопець
o дівчина
Я навчаюся в______ класі
2. Наскільки подобається тобі в школі?
o Подобається
o Не добре і не погано
o Не подобається
3. Наскільки тобі подобається у твоєму класі?
o Подобається
o Не добре і не погано
o Не подобається
4. Дискримінація це коли дорослий у школі поводиться з учнем/ученицею гірше, ніж з іншими учнями за підставами, які ти можеш прочитати нижче. Чи відчував/відчувала ти дискримінацію раніше? (Ти можеш обрати декілька варіантів).
o Ні, я не відчував/відчувала дискримінацію раніше
o Так, через те що я хлопець/дівчина
o Так, через моє етнічне походження (наприклад через те, що я з іншої країни чи з іншої культури)
o Так, через мою релігію
o Так, через те що я маю інвалідність
o Так, через мою сексуальну орієнтацію
o Так, через мій вік
o Так, через те що він/вона вважає що я не можу бути хлопчиком чи дівчиною
5.Якщо ти відповів/відповіла «Так», то як часто це трапляється?
o Рідко
o Досить часто
o Часто
6. Якщо ти відчув/відчула дискримінацію, як це сталося?
2. 7. Насильство - це коли учень/учениця чи хтось з дорослих в школі поводиться з тобою таким чином, що ти відчуваєш себе зажуреним/ою та скривджени/ою на підставі деяких ознак, які ти можеш прочитати нижче. Чи відчув/відчувала ти насильство раніше? (Ти можеш обрати декілька варіантів).
o Ні, я не відчував/відчувала насильство раніше
o Так, через те що я хлопець/дівчина
o Так, через моє етнічне походження (наприклад через те, що я з іншої країни чи з іншої культури)
o Так, через мою релігію
o Так, через те що я маю інвалідність
o Так, через мою сексуальну орієнтацію
o Так, через мій вік
o Так, через те що він/вона вважає, що я не можу бути хлопчиком чи дівчиною
3. 8. Якщо ти відповів/відповіла «Так», чи відчув/відчувала ти насильство зі сторони дорослого чи учня/учениці? (Ти можеш обрати два варіанти).
o Зі сторони дорослого
o Зі сторони учня/учениці
9. Якщо ти відповів/відповіла «Так», то як часто це трапляється?
o Рідко
o Досить часто
o Часто
10.Якщо ти відчув/відчувала насильство, що саме трапилося і де саме це сталося у школі?
11. Чи ти був/була ображена кимось з учнів?
o Так
12. Чи ти був/була ображена кимось з дорослих?
o Ні
o Так
13. Якщо ти відповів/відповіла «Так», то як часто це трапляється?
o Рідко
o Досить часто
o Часто
14.Якщо ти був/була ображена кимось, як саме це трапилося? (Ти можеш обрати декілька варіантів).
o Через слова
o Через удар чи поштовх
o Через виключення з групи не маючи можливості чи дозволу бути разом з іншими
o Через повідомлення на мобільний телефон чи в Інтернет
o Через інше
15. Якщо ти був/була ображена кимось, що саме трапилось і де саме у школі це відбулося?
Для визначення рівня правових знань учнів та з’ясування питань, які
потребують додаткових знань, класному керівнику доцільно використовувати один
із методів соціологічного дослідження –тест-опитування (збирання думок за допомогою опитування в тестовій системі).
Тест-опитування для
учнів 9-11 класів
«Підліток і право»
- З якого віку особа може нести кримінальну
відповідальність ?
а)з 16 р.;
б) з18 р.;
в) з 20 р..
2.
Чим є для кожного з вас закон ?
а) інструментом правового захисту;
б) непотрібними знаннями;
в)ваш варіант.
3.
Максимальний строк позбавлення волі для неповнолітнього?
а)10 р.;
б) 15 р.;
в) 20 р.
4.
Чи вважаєш ти, що добре знаєш закон і можеш захистити себе у будь-якій
життєвій ситуації ?
а)так;
б) ні;
в)не впевнений (на), потребую додаткових знань.
5.
У скільки років допускається прийняття на роботу підлітків?
а)12 р;
б)13 р.;
в) 14 р.
6. З якого віку неповнолітній несе цивільну
відповідальність?
а)13 р;
б)15 р.;
в) 16 р.
7.
Вік громадян, що дає право на участь у виборах?
а)16 р.;
б) 17 р.;
в) 18 р.
8.
До кого ви звернетесь в першу
чергу у разі порушення своїх прав?
а) до батьків;
б) до педагогів;
в) до державних органів, що займаються питанням захисту прав дитини.
Немає коментарів:
Дописати коментар