Щороку 22-го січня в Україні святкують День Соборності.
Ідея
соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо
князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом
віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан
Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У ХVIIІ - початку ХХ
ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею,
Росією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях
кращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні
інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.
В результаті ухвалення ІІІ Універсалу Української Центральної Ради 7 листопада
1917 р. була проголошена Українська Народна Республіка, до складу якої увійшло
9 українських губерній.
Під
впливом цих подій в жовтні 1918 р. у Львові представники західноукраїнських
політичних партій створили Українську Національну Раду, а 10 листопада того ж
року було проголошено утворення Західноукраїнської Народної Республіки. Відтоді
між урядами УНР і ЗУНР велися переговори про втілення ідеї соборності.
Урочистий Акт Злуки
розпочався 22 січня 1919р. о 12.00 на Софіївському майдані, де зібралися
десятки тисяч киян. В присутності іноземних дипломантів держсекретар Л.
Цегельський передав голові Директорії В. Винниченкові Грамоту-ухвалу УНР. Було
зачитано універсал, в якому проголошено про з'єднання Західно - Української
Народної Республіки з Українською (Придніпрянською) Народною
Республікою в одну суверенну Народну Республіку. Від нині злилися
в одно Галичина, Буковина, Закарпаття, Придніпрянська Україна в одну Велику
Україну.
На жаль, це об’єднання виявилось нетривким, і невдовзі історія розпорядилась
так, що окремі частини українських земель знову опинились у складі різних
держав. А методи, якими було здійснене нове об’єднання “сходу” і “заходу” в
1939 році, полишили в думах мільйонів українців незагоєні
рани.
Ці
вікопомні історичні події сформували підґрунтя для відродження незалежної
соборної демократичної України та утвердження національної ідеї. Отож
зрозуміло, чому однією з перших акцій, до яких вдалися патріотичні сили в передчутті
розпаду СРСР, а саме 21 січня 1990 р., став “живий ланцюг” між Києвом і Львовом
як символ духовної єдності людей східних і західних земель України, як запорука
існування єдиної, соборної України.
З метою
формування національної свідомості школярів, виховання у
них почуття патріотизму та з нагоди відзначення Дня Соборності України в школі була проведена лінійка
пам'яті «Україна – єдина соборна держава»,яка закінчилася зворушливим
виконанням Гімну України. Тримаючись за руки, учні та вчителі об’єдналися
в живий «Ланцюг єдності».
У світлі політичних подій, що відбуваються в Україні,
бойових дій на Сході –наші учні налаштовані патріотично, вони проти розділення
України і за об’єднану вільну Україну.
День
Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності
українських земель.
Немає коментарів:
Дописати коментар