«Вишивка –святиня й скарб народу»

Із знання свого родоводу, історії рідного краю починається людина. Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка – все це родовідна пам'ять, наша історія, наші символи.

Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Вишивка – як символ, який зберігає його коріння, ідентичність, розуміння себе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу. Та більше того, у вишивці зашифровано наш генетичний код. В Україні вишивати вміли у всіх регіонах. Кожна область, інколи навіть село володіли своїми унікальними техніками вишивання. Дівчаток із наймолодшого віку привчали до вишивання.

26 грудня з метою ознайомити учнів з традиціями рідного краю, розширити уявлення про вишивку, як вид мистецтва, про її значення у житті українців; виховувати любов до національних традицій, до краси і гармонії навколишнього світу; повагу до старшого покоління, шанобливе ставлення до людей праці; почуття національної гордості; сприяти розвитку естетичного смаку та творчого мислення було проведено  свято«Вишивка –святиня й  скарб народу». Даний виховний захід поведе всіх у чарівний світ вишивки. Розпочалося свято із зворушливого танцю діток з рушничками. Зі сцени лунали зворушливі пісні, вірші, а також сценки.  Дуже багато цікавої та корисної інформації озвучили діти. А на завершення  під звуки пісні «Нам треба вишити рушник…» діти оточили всіх присутніх рушничками єднання.

Зараз – особливий час. Ми звертаємося до джерел народної творчості, до народних традицій. І як радісно усвідомлювати, що вони сьогодні оновлюються, оживають, і, мабуть, чим більше ми будемо їх знати, тим життя наше буде радіснішим, духовно багатшим.