Однією з важливих проблем виховного простору української  школи є формування громадянсько відповідальної особистості. Ця проблема набуває особливої актуальності в нинішніх умовах. У сучасних умовах проблема формування громадянської відповідальності привертає до себе увагу не лише українського суспільства, а й усієї світової спільноти, стурбованої загостренням суперечностей між вихованням громадян у дусі демократії і свободи та зниженням рівня громадянської відповідальності, посиленням дестабілізаційних процесів у суспільстві і відсутністю гарантій безпеки особистості.  

“Громадянськість– це моральна якість людини, яка, все своє життя, свою поведінку повꞌязує з інтересами, з долею країни, усвідомлює свою відповідальність перед народом і людьми».

На сьогодні багато дослідників визначають громадянську відповідальність як складову громадянськості. Іва́н Дми́трович Бе́х — дійсний член Національної академії педагогічних наук України , серед найважливіших громадянських якостей називає такі:

громадянську свідомість, почуття громадянської гідності, почуття громадянської  відповідальності та обов’язку, громадянську мужність, прихильність до державних інтересів, готовність захищати Батьківщину, правосвідомість, громадянську активність, повагу до національних традицій, державний оптимізм.

Вивчення та обґрунтування проблеми громадянського виховання школярів стало основним в педагогічній спадщині В.  Сухомлинського. “Громадянськість, – зазначав В. Сухомлинський, –це насамперед відповідальність, обов’язок, це та вища сходинка в духовному житті людини, на якій вона віддає себе служінню ідеалу” [5, с. 429]. На думку великого педагога, «упродовж усіх років навчання у школі учню слід давати не тільки систему знань основ наук. Передусім його треба вчити жити, вчити найважливішої мудрості буття – громадянськості».

"Я завжди прагнув до органічної єдності громадянських думок, почуттів і діяльності, щоб почуття, переживання знаходили свій вияв у благородних вчинках, у праці для людей, для суспільства, для Вітчизни", – писав він у своїй книзі "Народження громадянина", де формування громадянськості розглядається на основі людяності та гуманізму. Першочерговою умовою формування рис громадянина педагог вважав організацію емоційно насиченого, діяльного життя школи, розвиток громадянської активності кожного учня в контексті діяльного життя шкільного колективу.

Результати аналізу психолого-педагогічної літератури надають

можливість трактувати громадянську відповідальність як моральну якість, що

характеризується високим рівнем розвитку самосвідомості особистості, можна стверджувати, що громадянська відповідальність – це моральна якість особистості з високорозвиненим громадянським обов’язком. Серед важливих ознак громадянської відповідальності особистості виділимо такі : активну життєву позицію, усвідомлене ставлення до виконання свого громадянського обовꞌязку, самостійність й наполегливість, самоаналіз, самоконтроль, самоорганізацію, чесність, готовність відповідати за власні вчинки.

  Тому активною силою у вирішенні завдань демокротизації соціуму, побудови громадянського суспільства стає сучасна молодь.

Майбутнє залежить від внеску кожного з нас, а за кожним із нас, освітян, стоять сотні учнів. Сьогоднішній день вимагає від нас інтеграції та мобілізації внутрішніх ресурсів – зокрема, учнівського активу.

Учнівське самоврядування – це засіб реалізації учнівською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень, їх впровадження за допомогою власних ресурсів у життя, співпрацю з адміністрацією. Самоврядування дає можливість учням вирішувати питання і проблеми, що їх стосуються.

Тому ми розробили  Програму розвитку УС  як громадсько активної  організації школи, основними складовими якої є: формування дієвої моделі співуправління, зміцнення соціально привабливого іміджу школи, стимулювання соморозвитку творчої активності,набуття життєвого досвіду та вміння співіснувати в суспільстві.

« Найкращий спосіб пізнання демократії - це набуття власного досвіду щодо неї»

– загальновідома істина. Самоврядування для учнів – справжня школа демократії, школа громадянського становлення підростаючого покоління.. Втілення своєї програми ми розпочинаємо з проекту вибори президента ШП, де кожна дитина має право вибирати і бути обраним.

 Самоврядування дає можливість учням вирішувати питання і проблеми, що їх стосуються.

Шкільне самоврядування є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування виховує в учнів ініціативу, активність, самостійність, самокритичність, відповідальність, організаторські здібності, формує вміння планувати, обирати головні напрямки у роботі, чітко налагодити контроль і перевірку виконання, правильно розподіляти обов'язки, забезпечити координацію дій. Учні висловлюють свою думку, беруть участь у прийнятті рішень, що стосуються їх життя.

Головна мета громадянського виховання - це підготовка молоді до життя у

громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі;

визнання та прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними

для даного суспільства. Григорій Ващенко, видатний український педагог, у книзі «Виховний ідеал» звертає увагу на громадянське виховання, зазначаючи, що «зі свого боку школа мусить більше уваги звертати на громадянське виховання молоді. Не досить озброїти учнів знаннями, навіть знаннями з історії нашого народу, не досить патріотичного виховання і лише через лекції. Крім слова, потрібне ще й діло. Учні мають привчатися ретельно виховувати свої громадянські обовꞌязки й відповідати за них перед шкільною громадою… Школа мусить стати для них маленькою батьківщиною, яку вони люблять і честю якої вони дорожать, яку вони разом з педагогами розбудовують…

Громадянська освіта дає найкращі результати тоді, коли молода людина навчається через діяльність. Тому учні повинні мати можливість вийти за межі підручників і уроків. Участь у різноманітних конкурсах, дискусіях, безпосередня практична участь у громадських справах є початковими та важливими ланками соціалізації молоді, котра набуває практичного досвіду громадської діяльності: партнерства та взаєморозуміння, лідерства та поваги до інших, ініціативності під час прийняття рішень, висловлювання думок, відповідальності та реалізації індивідуальних і колективних справ.

Тому лідери нашого ШП велику увагу приділяють різноманітним  інтелектуальним та творчим конкурсам «Я – громадянин України», «Україна – європейська держава», «Україна – понад усе» тощо. Вагомий внесок у виховання громадянсько відповідальної особистості мають флешмоби «Ми діти України»,  «Долоньки на підтримку миру», де діти активно долучаються до важливих проблем своєї Батьківщини.

На сьогодні в нашій країні, на жаль, дещо недооцінюються громадська зрілість, громадська активність, уміння молодих людей самостійно організовувати своє життя, аргументовано і впевнено пояснювати ті чи інші рішення та вчинки. Проте кожна хвилина, вкладена учнями в ефективну громадську діяльність сьогодні, – це реальний результат завтрашнього дня, бо ж завтра починається сьогодні. Тому важливими акціями є догдяд за обеліском  солдатам ІІ св.війни, минулого року був розроблений міні проек «Квітничок біля памꞌятника». Учні постійно доглядають за могилами загиблих воїнів. Активно залучаються до роботи і працюють під гаслом «Потрібно, щоб в українській історії більше не було забутих могил та безіменних героїв». Запровадження компетентнісного підходу до навчально-виховного процесу передбачає організацію дослідження учнями різних аспектів життєдіяльності суспільства. У зв’язку з цим,велике значення має практична спрямованість учнів у місцевій громаді, її орієнтація на суспільно корисні справи, а також участь школярів у розробці та практичному втіленні власних соціальних проектів, проведення благодійних акцій, пошукова робота. Для забезпечення умов формування громадянської компетентності учнівської молоді необхідна практика самостійного вирішення проблем на відповідному для шкільного віку рівні. Допомога та підтримка людей похилого віку – один з дуже важливих напрямків громадської діяльності УС.

Учні влаштовують різноманітні благодійні  акції під гаслом «Допомагати просто!», влаштовують благодійні ярмарки, закуповують продукти для одиноких людей, допомагають онкохворим діткам.

Сьогодні дуже складний час для нашої держави , тому наші діти не стоять осторонь, співпрацюють з волонтерами  та допомагають солдатам АТО добрим ділом та добрим словом, не забувають також про односельчан учасників АТО – влаштовують зустрічі, надають допомогу. Зараз, саме зараз, ми повинні показати свою підтримку тим, хто живий. Тим,  хто не бачить ні сну, ні відпочинку. Тим, хто кожен день чує свист куль і снарядів, бачить смерть своїх друзів. Лише відчуваючи нашу підтримку, вони продовжують боротьбу, бо знають, що за ними стоїть народ України. Допомога військовослужбовцям може бути різною. Головне мати бажання.

 Нім.письменник Густав Фрейтаг зазначав « В серці кожної людини знаходиться мініатюрний портрет її народу» Тому ми ніколи не забуваємо трагічні сторінки нашого народу, проводимо дні памꞌяті жертв голодомору, Героїв Небесної Сотні.,   флемоб «Схід і Захід разом»  - живий ланцюжок єднання.

Коли займаєшся важливою та відповідальною справою, дуже важливо вірити в те, що робиш. А віра у свою місію неможлива без духовності… Учні постійно співпрацюють з громадою села – допомагають прибирати біля храму та висаджувати молоді дерева. Дбають про природу, тому провели агітаційну кампанію для  населення «Збережіть ялинки».

Україна - держава з багатовіковою історією та культурою…

„ ... і як би не змінювався світ, куди б не закинула тебе доля, завжди зберігай у серці ті духовні скарби, які дісталися тобі у спадок від попередніх поколінь...” Учні активно працюють у цьому напрямку під гаслом «Збереження народних традицій – запорука гідного майбутнього».  Традиційним для діток став конкурс козацької пісні та строю.

Невідꞌємною складовою вивчення духовних скарбів нашого народу є подорожі по  важливих історичних місцях нашої Батьківщини. Учні  Личанівської школи відвідали Культурно-археологічний центр Пересопницького Євангеліє,а також Дубнівський замок та Тараканівський форт.

 Успішне виховання громадянина вимагає не лише знань та критичного розуміння себе і світу, а й отримання особистого досвіду участі у громадському житті, у взаємодії з іншими на засадах поваги і рівності, відповідальності за спільну справу, мирного вирішення конфліктів.